lucid.page Деморалізація, дестабілізація, криза, нормалізація: модель Безменова під лупою
Text size
Read time8 min

# Деморалізація, дестабілізація, криза, нормалізація: модель Безменова під лупою

Автор: Paul-Michel Manandise

Contents

Вперше опубліковано на CEAS: https://www.ceas.info/publication/model-bezmenova-demoralizatsiia-destabilizatsiia-kryza-normalizatsiia-01

Чотири слова, чотири терміни, одне пророцтво: модель «ідеологічної диверсії», яку Юрій Безменов виклав 1984 року, вміщується в одну хвилину відео, і саме цим пояснюється її успіх. Проте, прочитаний повністю, цей текст виявляється дивнішим, застарілішим і суперечливішим, ніж його вірусні уривки. Водночас він містить інтуїцію, яку варто зберегти.

Опубліковано · 20 жовтня 2026 р. о 15:48 · CEAS Editorial Cell

# Ключові висновки

# Що насправді каже текст

Повернімося до транскрипції інтерв’ю, яке Безменов дав Дж. Едвардові Ґріффіну. Він описує «великий процес промивання мізків», що «відбувається дуже повільно» і поділяється на «чотири основні етапи» (тут і далі переклад автора з англійської).

Деморалізація, за його словами, триває «від п’ятнадцяти до двадцяти років», тобто стільки, скільки потрібно, щоб виховати одне покоління студентів, підданих впливові ідеології ворога. Він стверджує, що марксистсько-ленінську ідеологію «закачали» щонайменше в «три покоління американських студентів», а випускники 1960-х нині обіймають владні посади; вони нібито «заражені», «запрограмовані», а процес «завершений і незворотний».

Дестабілізація триває «лише від двох до п’яти років», і тоді йдеться про «головне»: економіку, зовнішні відносини, системи оборони.

Криза може настати «лише за шість тижнів». Нарешті, нормалізація може «тривати безкінечно». Це слово, нагадує він, — «цинічний вислів, запозичений із радянської пропаганди»: коли 1968 року радянські танки ввійшли до Чехословаччини, Брежнєв заявив, що ситуацію в «братній Чехословаччині» «нормалізовано».

Чехословацьке посилання — найміцніший елемент моделі. Решта потребує кількох зауважень.

# Перша несподіванка: «відкрита» диверсія

Соцмережі бачать у цьому таємну змову. Однак у тій самій відповіді Безменов стверджує, що ідеологічна диверсія — це процес «легітимний, явний і відкритий», який можна «побачити на власні очі», і що він «не має нічого спільного зі шпигунством». Далі він уточнює, що деморалізацію здебільшого здійснюють «американці щодо американців» через брак «моральних норм».

Отже, модель описує не так операцію КДБ, як моральне й політичне судження про американське суспільство 1960–1980-х років, у якому основну роботу нібито виконують внутрішні сили: університети, медіа, контркультура. Саме цей зсув і робить модель такою зручною для повторного використання: він дає змогу приписати іноземній «диверсії» суспільні зміни, які комусь не до вподоби, не доводячи жодного іноземного втручання.

# Друга несподіванка: текст, міцно прив’язаний до свого часу

Інтерв’ю — це передвиборчий документ у прямому сенсі слова. Безменов поіменно називає Волтера Мондейла, тодішнього кандидата від Демократичної партії на президентських виборах 1984 року, серед «доброзичливих диктаторів», які «пообіцяють багато чого» і поїдуть до Москви догоджати «новому поколінню радянських убивць». Він стверджує, що Сполучені Штати перебувають у стані «неоголошеної тотальної війни», яку веде «світова комуністична система, або світова комуністична змова», і пророкує американцям, що в них лишилося «буквально кілька років життя», якщо країна не прокинеться.

Нічого з цього не сталося. Мондейл програв, СРСР розпався через сім років, а Сполучені Штати не пережили ні шеститижневої «кризи», ні марксистсько-ленінської «нормалізації». Модель, яка пророкує все і чиє центральне пророцтво не справдилося, мала б принаймні спонукати до обережності.

# Третя проблема: цифри без джерела

Славетне співвідношення «15 відсотків шпигунства і 85 відсотків диверсії» сам Безменов подає як думку: «на мою думку і на думку багатьох перебіжчиків мого рівня». Він не спирається на жоден документ. Архіви дають іншу картину, хоча й вимірюють не зовсім те саме: історик Томас Богардт (Studies in Intelligence, 2009) зазначає, що кожен офіцер Першого головного управління КДБ (зовнішньої розвідки) мав присвячувати активним заходам 25 відсотків свого часу.

Терміни так само різняться: «шість тижнів» кризи в інтерв’ю і від двох до шести місяців у книжці Love Letter to America, виданій того самого року, як підсумовує стаття Вікіпедії. Це риторичні порядки величин, а не задокументована доктрина. Жодного радянського посібника з описом цих чотирьох етапів на підтвердження так і не представлено.

# Четверта проблема: модель, яку неможливо спростувати

Суть міркування така: деморалізована людина не здатна оцінити правдиву інформацію. «Факти їй нічого не кажуть», навіть якщо засипати її доказами, документами й фотографіями. Ідея сильна, але має логічний зворотний бік: якщо кожного, хто заперечує модель, можна назвати «деморалізованим», модель стає неспростовною. Кожне заперечення перетворюється на доказ «зараженості» того, хто заперечує. Це і є сама структура конспірологічного мислення.

# П’ята фаза: проникнення

Я сам пропонував у цьому блозі доповнити цю схему. У дописах «Les Cinq Phases de la Subversion Idéologique» («П’ять фаз ідеологічної диверсії», 30 листопада 2025 року) та «L’Infiltration, première phase réelle de la subversion idéologique» («Проникнення — перша реальна фаза ідеологічної диверсії», 2 грудня 2025 року) я обстоював думку, що чотири етапи Безменова передбачають попередню фазу, яку я поставив на перше місце: проникнення. Я визначав його як «систематичне й непомітне впровадження осіб, або мереж, або фінансових ресурсів і підготовчих ідеологічних концептів у життєво важливі механізми суспільства-супротивника» (переклад автора з французької). Центр інформації та аналізу національної безпеки України, де я очолюю департамент міжнародного впливу та культури, представив це прочитання ще 20 жовтня 2025 року.

Цінність цього доповнення насамперед методологічна. Деморалізацію можна лише проголосити; проникнення залишає сліди. Приховане фінансування, підставні компанії, мережі скоординованих акаунтів, медіа, створені як ретранслятори: усе це можна задокументувати засобами розвідки з відкритих джерел та аналізу фінансових потоків.

До моєї моделі застосовна та сама вимога доказовості. Застосоване до встановлених дійових осіб і доведених фінансових схем, проникнення є категорією розслідування; застосоване без доказів до ідей чи культурних змін, які комусь не подобаються, воно знову потрапило б у пастку неспростовності, описану вище.

# Що варто зберегти

Чи варто все відкинути? Ні. Безменов формулює інтуїцію, яку дослідники згодом задокументували: мета деяких операцій впливу полягає не в тому, щоб переконати, а в тому, щоб виснажити. «Змінити сприйняття реальності» настільки, щоб «попри велику кількість інформації» ніхто вже не міг дійти висновків.

2016 року дослідники RAND Corporation Крістофер Пол і Міріам Меттьюз описали сучасну російську пропаганду як «пожежний шланг брехні» (firehose of falsehood): великий обсяг, безліч каналів, швидке й повторюване поширення і байдужість до послідовності. Доповідь CAPS/IRSEM 2018 року доходить подібного висновку: за даними інтерв’ю, проведених її авторами, головний ефект маніпуляцій «полягає не в тому, щоб змінювати думки, а в тому, щоб сіяти сумнів і плутанину» (переклад з французької).

Різниця принципова. Для RAND чи CAPS деморалізація — можливий, вимірюваний ефект конкретних кампаній. Для Безменова — стан усього суспільства, який проголошують без жодних вимірювань. Перший підхід дає змогу діяти; другий дозволяє лише призначати винних.

Читати Безменова 2026 року означає зберегти запитання (як суспільство втрачає здатність доходити згоди щодо фактів?) і відмовитися від готової відповіді (у всьому винен внутрішній ворог). Наступний допис розгляне, що насправді кажуть архіви КДБ про «активні заходи».

# Обмеження та невизначеності

Цитати Безменова подано в перекладі автора з англійської транскрипції.
Порівняння 85 і 25 відсотків стосується величин, які вимірюють не зовсім те саме.
Підсумок термінів із книжки Love Letter to America взято зі статті Вікіпедії.
Автор коментує тут власну модель п’яти фаз, що вимагає від читача особливої пильності.

# Методологічна примітка

Аналіз ґрунтується на повній транскрипції інтерв’ю 1984 року, дослідженні Томаса Богардта (Studies in Intelligence, 2009), доповіді RAND Крістофера Пола й Міріам Меттьюз (2016), доповіді CAPS/IRSEM (2018) і двох дописах автора в Клубі Mediapart (30 листопада і 2 грудня 2025 року). Цитати з англомовних і франкомовних джерел подано в перекладі автора. Третій допис серії 1.

# Джерела та посилання

  1. Інтерв’ю Юрія Безменова Дж. Едвардові Ґріффіну (1984), повна транскрипція:
  2. https://www.fisheaters.com/srpdf/bezmenovinterview.pdf
  3. Стаття «Yuri Bezmenov», англомовна Вікіпедія, примітка про терміни моделі за книжкою Love Letter to America (1984):
  4. https://en.wikipedia.org/wiki/Yuri_Bezmenov
  5. Thomas Boghardt, «Operation INFEKTION: Soviet Bloc Intelligence and Its AIDS Disinformation Campaign», Studies in Intelligence, т. 53, № 4, грудень 2009 р.:
  6. https://www.cia.gov/resources/csi/static/1-Operation_INFEKTION_Soviet_Bloc_AIDS_Disinformation_Campaign.pdf
  7. Christopher Paul, Miriam Matthews, «The Russian Firehose of Falsehood Propaganda Model», RAND Corporation, 2016:
  8. https://www.rand.org/pubs/perspectives/PE198.html
  9. CAPS/IRSEM, «Les manipulations de l’information : un défi pour nos démocraties», 2018:
  10. https://www.irsem.fr/storage/file_manager_files/2025/03/les-manipulations-de-l-information.pdf
  11. Paul-Michel Manandise, «Les Cinq Phases de la Subversion Idéologique», Club de Mediapart, 30 листопада 2025 р.:
  12. https://blogs.mediapart.fr/1759733/blog/301125/les-cinq-phases-de-la-subversion-ideologique-par-le-colonel-paul-michel-manandise
  13. Paul-Michel Manandise, «L’Infiltration, première phase réelle de la subversion idéologique», Club de Mediapart, 2 грудня 2025 р.:
  14. https://blogs.mediapart.fr/1759733/blog/021225/linfiltration-premiere-phase-reelle-de-la-subversion-ideologique
  15. Центр інформації та аналізу національної безпеки України, «La 5eme phase… Il n’y a pas 4 mais 5 phases dans la subversion idéologique», 20 жовтня 2025 р.:
  16. https://mediarnbo.com/fr/2025/10/20/la-5eme-phase-trouvaille-historique-dans-la-subversion-ideologique-il-ny-a-pas-4-mais-5-phases-dans-la-subversion-ideologique/

Оригінальна стаття: https://www.ceas.info/publication/model-bezmenova-demoralizatsiia-destabilizatsiia-kryza-normalizatsiia-01 — CEAS, Європейський центр стратегічного аналізу

End