# Російська гібридна війна не завжди починається з бомби

Росія нібито оточена, НАТО нібито спровокувало війну, ніхто ніколи насправді не дізнається правди, Україна і Росія буцімто однаково відповідальні, а будь-який захід протидії втручанню можна затаврувати як «русофобію».

Автор: Paul-Michel Manandise · 2 вересня 2026 · CEAS Editorial Cell

Переклад з французької. Вперше опубліковано на CEAS: https://www.ceas.info/publication/guerre-hybride-russe-france-reseaux-influence-subversion

Війна не завжди починається з бомб

# Ключові висновки

• Росія розглядає інформаційний простір як стратегічну сферу й використовує маніпулювання інформацією разом з іншими інструментами сили та гібридної війни.
• Франція та франкомовна аудиторія безпосередньо входять до задокументованих цілей кількох російських інформаційних операцій, зокрема Portal Kombat, «Матрьошка» та Storm-1516.
• VIGINUM кваліфікує Storm-1516 як іноземне цифрове втручання, що становить серйозну загрозу для французьких і європейських цифрових публічних дебатів.
• Portal Kombat — це структурована мережа із сотень цифрових порталів, які поширюють і посилюють проросійський контент для міжнародної та європейської аудиторії.
• Рада Європейського Союзу чітко задокументувала роль Россотрудництва в посиленні російської пропаганди та використання його мережі «Російських домів».
• Європейський парламент засудив використання Москвою православної релігії в геополітичних цілях та інструменталізацію Московського патріархату як знаряддя впливу на певні православні спільноти.
• Європейський парламент також задокументував історичну співпрацю Кремля та Російської православної церкви у проєкції російського впливу за кордоном.
• У 2026 році Європейський Союз запровадив санкції проти високопосадовця Російської православної церкви, вказавши на його роль у поширенні пропаганди й дезінформації, що виправдовують російську агресію проти України.
• Доданий корпус CEAS охоплює майже 300 місць і структур у Франції, зокрема культурні установи, школи, асоціації, франко-російські мережі, громадські організації та релігійні структури, з адресами, номерами телефонів та іншою доступною інформацією.
• Цей корпус слід використовувати як основу для картографування й кваліфікації, а не як перелік організацій, автоматично звинувачених у шпигунстві чи незаконній діяльності.
• Вагомим індикатором є не саме існування російського осередку, а можливе поєднання кількох чинників: фінансування, управління, інституційної приналежності, російських контактів, партнерств, організованих заходів, поширюваних наративів і зв’язків з іншими структурами.
• Ехокамери виконують ключову функцію в сучасних дезінформаційних операціях: повторення, посилення й перехресне поширення можуть перетворити наратив, що походить з апарату впливу, на контент, який виглядає спонтанним чи органічним.
• Корисна громадянська відповідь ґрунтується на інформаційній пильності, перевірці, законному OSINT, документуванні публічних зв’язків і повідомленні компетентним органам — а не на цькуванні чи приватному стеженні за людьми.

РОСІЙСЬКА ГІБРИДНА ВІЙНА НЕ ЗАВЖДИ ПОЧИНАЄТЬСЯ З БОМБИ.

Іноді вона починається в конференц-залі, культурній асоціації, «Російському домі», школі, організації «співвітчизників», релігійній структурі, пов’язаній з Москвою, медіа, гуртку «франко-російської дружби» чи на заході, який виглядає цілком невинним. Саме так і працює ефективна стратегія впливу: спершу вона постає в цивільній, культурній, освітній чи громадській подобі. Кремль уміє використовувати культуру, історію, релігію, діаспори, медіа та певні громадські мережі як інструменти присутності, легітимації та впливу.

До цієї публікації я додаю документ (доступний на сторінці оригіналу), у якому зібрано майже 300 місць і структур у Франції з їхніми адресами, телефонами та іншою доступною інформацією: будинки російської «культури», школи, асоціації, гуртки франко-російської «дружби», громадські, релігійні чи культурні структури. Цей перелік, звісно, не означає, що кожна з цих структур є прикриттям для розвідки чи бере участь у незаконній діяльності. Його слід розглядати як карту екосистем, які потребують вивчення, ретельно відокремлюючи цілком законну діяльність від структур, справді пов’язаних з органами російської держави, фінансованих, керованих чи інструменталізованих ними.

Адже деякі з цих середовищ можуть ставати ретрансляторами пропаганди, дезінформації та ідеологічної диверсії, ехокамерами, де ті самі наративи циркулюють, доки не набудуть вигляду спонтанної думки. Росія нібито оточена, НАТО нібито спровокувало війну, ніхто насправді не знає правди, Україна і Росія буцімто однаково відповідальні, санкції — це лише «русофобія», а будь-яка спроба протидії втручанню — напад на російську культуру. Ось як працює операція впливу: вона не обов’язково прагне зробити вас прихильником Москви. Іноді досить зробити вас скептичним, розгубленим, втомленим, пасивним або нездатним чітко відрізнити агресора від жертви.

Російська гібридна війна функціонує як цілісна екосистема: пропаганда, дезінформація, політичний вплив, маніпуляції історією, кібероперації, диверсії, залякування, вербування посередників, збір розвідданих, економічний тиск, соцмережі, громадські структури та ідеологічна диверсія можуть взаємно підсилювати одне одного. Її ефективність ґрунтується саме на нашій схильності розглядати кожен із цих елементів окремо, тоді як їх слід аналізувати як різні складники однієї архітектури.

Тому протидія втручанню не повинна залишатися справою лише спеціалізованих служб. Кожен громадянин на своєму рівні може зробити внесок у стійкість своєї країни, але робити це слід законно й розумно: перевіряти інформацію, перш ніж нею ділитися, розпізнавати маніпулятивні наративи, документувати публічно доступні факти, повідомляти компетентним органам про справді підозрілу поведінку, підтримувати журналістів і дослідників, які вивчають іноземне втручання, і відмовлятися самому ставати ехокамерою пропаганди.

Ідеться не про те, щоб залякувати людей, цькувати асоціації, стежити за окремими особами чи самотужки проводити операції спостереження. Це було б небезпечно, контрпродуктивно, а іноді й незаконно. Публічно спостерігати, аналізувати, документувати, публічно ставити запитання й повідомляти владі про перевірювані факти — так. Підміняти розвідувальні служби чи перетворювати громадян на самосудців — ні. Демократія захищається саме тим, що залишається суворішою у своїх методах, ніж ті, хто прагне її дестабілізувати.

Бо слід усвідомити фундаментальну реальність: вам може здаватися, що Франція не перебуває у стані війни з Росією. Ви можете вважати це протистояння далеким, обмеженим Україною чи справою урядів і військових. Але російська держава вже багато років проводить проти європейських суспільств операції впливу, дезінформації, кібератак, втручання та дестабілізації. Те, що ви не вважаєте себе учасником гібридної війни, не означає, що супротивник вважає вас нейтральним.

Зрештою, під прицілом не лише уряд чи військовий альянс. Під прицілом — колективна довіра, національна згуртованість, здатність відрізняти правду від неправди, інституції, демократичні цінності, історія, мова, культура і свобода думки. Авторитарній державі не потрібно фізично завойовувати кожну територію, щоб здобути стратегічну перемогу: іноді досить переконати суспільство, що воно більше не заслуговує на захист, що всі його інституції корумповані, що правди більше не існує і що будь-який опір марний.

Ось чому найкраща відповідь — колективна стійкість. Ставити запитання. Перевіряти фінансування. Вивчати інституційні зв’язки. Встановлювати керівників і посередників. Аналізувати партнерства. Розуміти, які наративи поширюються. Картографувати зв’язки з офіційними російськими органами. Публічно документувати те, що можна задокументувати. Передавати компетентним службам те, що потребує розслідування. І передусім ніколи не дозволяти дезінформації перетворювати наш власний гнів на дії, які зрештою послужили б ворожій пропаганді.

Ідеться не про боротьбу з російською культурою. Ідеться про те, щоб не дати російській державі перетворити культуру на інструмент впливу. Ідеться не про боротьбу з православною вірою. Ідеться про те, щоб не дати Кремлю перетворити релігію на геополітичний важіль. Ідеться не про підозру щодо цілого народу. Ідеться про те, щоб картографувати, документувати, розуміти й протидіяти структурам, які справді служать інтересам ворожої держави.

Гібридну війну не виграють лише військові, поліцейські чи розвідувальні служби.

Її виграють тоді, коли держава, збройні сили, служби, громадянське суспільство, дослідники, журналісти й громадяни усвідомлюють, що захищають той самий інформаційний і демократичний простір.

Держава, армія і народ — разом проти втручання, маніпуляцій і диверсій.

CEAS — Зробити невидиму війну видимою.

#CEAS

# Обмеження та невизначеності

Головний аналітичний ризик — ототожнення культурної близькості до Росії з участю в російському державному апараті впливу. Необхідно чітко розрізняти справді незалежні асоціації, звичайну релігійну чи культурну діяльність та організації, прямо чи опосередковано пов’язані з апаратом російської держави.

Адреса, номер телефону, культурний захід, використання російської мови чи належність до православ’я не є достатніми індикаторами ворожої діяльності.

Тому наявність організації в корпусі майже 300 місць без додаткових даних не дає підстав кваліфікувати її як ретранслятор пропаганди, організацію впливу, прикриття розвідки чи підпільну структуру.

Деякі інституційні зв’язки також можуть швидко змінюватися: зміна керівництва, фінансування чи партнерів, закриття структури, зміна адреси чи розрив з російською організацією.

Нарешті, виміряти реальний вплив інформаційної операції й досі складно. Сам VIGINUM наголошує, що помітність наративу не дає змоги автоматично визначити його реальний вплив на думки.

# Методологічна примітка

Ця публікація ґрунтується на підході OSINT / NARINT / мережевого аналізу, що поєднує публічні дані, інституційну інформацію, картографування суб’єктів і документування наративів.

В ідеалі кожну структуру слід оцінювати за кількома незалежними рівнями: юридична особа; місцезнаходження; керівники; кінцеві бенефіціари, якщо вони доступні; фінансування; партнери; приналежність до російських органів; зв’язки з Россотрудництвом чи іншими російськими державними органами; дипломатичні відносини; цифрова присутність; постійні доповідачі; заходи; публікації; ретрансльовані наративи; міжособистісні зв’язки; історична еволюція структури.

Далі аналітична кваліфікація має бути поступовою: структуру встановлено → зв’язок задокументовано → потенційний ретранслятор → встановлений ретранслятор → задокументована координація → приписана ворожа діяльність, без штучного перескакування проміжних рівнів.

Отже, мета корпусу — не встановити колективну провину, а перетворити розпорошену сукупність структур на придатний для аналізу граф зв’язків, що дає змогу шукати скупчення, спільних посередників та архітектури впливу.

# Джерела та посилання

1. EEAS — 4th Report on FIMI Threats, 03.2026: https://www.eeas.europa.eu/sites/default/files/2026/documents/EEAS 4th Threat Report_web version_1.pdf
2. VIGINUM — Storm-1516, 06.05.2025: http://www.sgdsn.gouv.fr/publications/analyse-du-mode-operatoire-informationnel-russe-storm-1516
3. VIGINUM — Guerre en Ukraine : trois années d’opérations informationnelles russes, 24.02.2025: http://www.sgdsn.gouv.fr/viginum/publications/guerre-en-ukraine-trois-annees-doperations-informationnelles-russes
4. VIGINUM — Matriochka, 06.2024: http://www.sgdsn.gouv.fr/publications/matriochka-une-campagne-prorusse-ciblant-les-medias-et-la-communaute-des-fact-checkers
5. Council of the EU / EUR-Lex — Rossotrudnichestvo: https://data.consilium.europa.eu/doc/document/ST-6808-2023-INIT/en/pdf — https://eur-lex.europa.eu/eli/reg_impl/2023/571/oj/eng
6. European Parliament (EPRS) — Russia’s war on Ukraine: The Kremlin’s use of religion as a foreign policy instrument: https://www.europarl.europa.eu/thinktank/en/document/EPRS_ATA(2022)729430
7. European Parliament — resolution on Russian disinformation and historical falsification: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/RC-10-2025-0074_EN.html
8. EU — sanctions regime against Russian destabilising activities, 2026: https://eur-lex.europa.eu/eli/dec/2024/2643/2026-06-15/eng
9. CEAS France corpus — ~300 places and structures (original page).

Paul-Michel Manandise – CEAS, Centre Européen d’Analyse Stratégique – ceas.info

Оригінальна стаття: https://www.ceas.info/publication/guerre-hybride-russe-france-reseaux-influence-subversion